практичні дії

практичність (-ности).

* * *

1. n

1) корисність, практичність, вигідність

2) корисна річ

3) pl (тж public utilities) підприємства громадського користування

4) pl комунальні споруди

5) pl комунальні послуги

6) пристосування (до машини тощо)

1) pl акції (облігації) підприємств громадського користування

8) ек. суспільна корисність

2. adj

1) допоміжний

2) економічно вигідний, рентабельний

3) дешевий, невисокої якості

4) утилітарний; практичний

5) універсальний, загального призначення

6) другорядний, епізодичний (про персонаж)

7) громадського користування, комунальний

* * *

1) корисність, практичність, вигідність

2) корисна річ

3) pl ( public utilities) муніципальні, комунальні підприємства або споруди; комунальні послуги

4) пристосування ( до машини)

5) pl акції, облігації муніципальних, комунальних підприємств

6) eк. суспільна користь

7) кoмп. сервісна програма (utility function, utility program)

1) допоміжний

2) економічно вигідний, рентабельний

3) дешевий, невисокої якості

4) утілітарний; практичний

5) універсальний, загального призначення ( utility type)

6) другорядний, епізодичний ( про персонаж роману)

7) громадського користування, комунальний; ( public) utility companies муніципальні /комунальні/ підприємства

8) фiлoc. утілітарний

практичність

* * *

1) практичність, практицизм

2) pl практичні питання; життєві справи; проза життя

1) клініка; лікарня

2) приватна лікарня

3) поліклініка (при лікарні)

4) практичні заняття студентів-медиків у клініці

5) заст. хворий, прикутий до ліжка

6) церк. хрещений на смертнім одрі

* * *

1) клініка; лікарня

2) поліклініка ( при лікарні)

3) практичні заняття студентів-медиків у клініці

4) семінар (фахівців, керівників); курси вдосконалення

1) вигідність; слушність; раціональність; доречність; своєчасність

2) доцільність

3) практичні міркування, вимоги моменту; вимога часу

4) безпринципність; опортунізм

* * *

1) доцільність; вигідність; раціональність; доречність; своєчасність

2) практична доцільність, практичні міркування, вимоги часу; безпринципність, опортунізм

1) об'єктивне існування

2) визнання об'єктивності зовнішнього світу

3) надмірна практичність; відсутність духовних інтересів

* * *

1) об'єктивне існування; визнання об'єктивності зовнішнього світу

2) надмірна практичність; відсутність духовних інтересів

1) філос. прагматизм

2) практичність, практицизм

3) настирливість, надокучливість; уїдливість, невідчепність

4) догматизм; безапеляційність сутжень

* * *

1) фiлoc. прагматизм

2) практичність, практицизм

3) догматизм; безапеляційність суджень; настирливість, нав'язливість

проникливість; тонкість; практичність

* * *

1) практичність, практицизм

2) pl практичні питання; життєві справи; проза життя

1) корисність, практичність, вигідність

2) корисна річ

3) pl ( public utilities) муніципальні, комунальні підприємства або споруди; комунальні послуги

4) пристосування ( до машини)

5) pl акції, облігації муніципальних, комунальних підприємств

6) eк. суспільна користь

7) кoмп. сервісна програма (utility function, utility program)

1) допоміжний

2) економічно вигідний, рентабельний

3) дешевий, невисокої якості

4) утілітарний; практичний

5) універсальний, загального призначення ( utility type)

6) другорядний, епізодичний ( про персонаж роману)

7) громадського користування, комунальний; ( public) utility companies муніципальні /комунальні/ підприємства

8) фiлoc. утілітарний

Ібн Сіна (латинізов. Авіценна), Абу Алі Хусейн ібн-Абдаллах (980, Афшана, біля Бухари - 1037) - філософ, лікар, вчений, поет. Представник східного аристотелізму. І.С. приписують понад 400 творів араб, мовою і близько 20 - фарсі. І.С. заперечує створення світу в часі, розглядаючи його як позачасову еманацію Бога, але не з волі останнього, а через неухильну необхідність, або як вияв "необхідно-сущого самого по собі" (аналогічного Єдиному в неоплатонізмі). Природа, за І.С., в подальшому існуванні розвивається незалежно від Бога, за принципом саморуху, але разом з тим є замкнутою у просторі і часі. І.С. створив своєрідну класифікацію наук, розділивши всі науки на практичні й теоретичні. Практичні науки розглядають проблеми поводження людини в суспільстві і сім'ї, а також людину загалом, як таку. Теоретичні науки спрямовані на досягнення знання. До складу теоретичних наук І.С. включав "першу" (вищу) науку (вчення про абсолютне буття), "середню" науку (математика, астрономія, музика) і "фізику" (всі природничонаукові знання свого часу). У тлумаченні універсалах дотримувався позиції реалізму у вважав, що активність розуму звільняє універсали від частковості почуттів, але цього недостатньо для їхнього осягнення Л. юдський розум має увійти в контакт з розумом вищим (стосовно людини), тобто, за І.С., епістемологія у цьому пункті змикається з метафізикою. У галузі психології, услід за Аристотелем, наголошував на важливості розрізнення у живих створінь рослинної, тваринної та розумової функцій.

[br]

Осн. тв.: "Книга зцілення", "Настанови й зауваги" (підсумковий виклад філософських засад вчення І.С.); "Канони медицини"; "Поділ теоретичних (intellectual) наук" та ін.

РАЦІОНАЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ - філософське вчення про всезагальність мірок розуму в життєдіяльності та пізнанні. Р.к. в пізнанні набуває вигляду ідеї раціоналізму, що використовує тезу про всезагальність мірок розуму для затвердження пріоритетності мислення по відношенню до почуттів та емпіричної сфери взагалі. У пізнавальному процесі Р.к. виникла в Античності як альтернатива міфології, містицизму, релігійному екстазу, стихійно-емоційній (діонісійській) поведінці, фантастичним вигадкам В. цьому ракурсі Р. к. виступає у вигляді апеляції до розуму як засобу чіткого, логічно визначеного законовідповідного пізнання, здатного (на відміну від почуттів) до самокритичності, самообґрунтування, аналітико-синтетичної діяльності. В сучасному розумінні Р.к. не зводиться лише до ознак логічності, а включає, окрім методологічних настанов, гносеологічні та світоглядні принципи. До останніх належать: принцип природності (недовіри до всього того, що принципово суперечить науковій картині світу); переконання в конструктивній силі істини як однієї з найвищих цінностей; принципи рішучості (мужності підкорятися настановам розуму, керуватись істиною) та оптимізму (віри у здійсненність цілей, подолання хаосу, непорожнечу майбутнього й осмисленість наших зусиль). Серед гносеологічних та методологічних настанов Р.к. знаходяться: принцип підконтрольності пізнавальних результатів практичній та теоретичній перевірці на істинність, у т.ч. вимога сократичної іронії, самокритичного використання власних тез в діалозі з опонентом; принцип інтелектуальної співрозмірності буття (ізоморфізму пізнавального та пізнаваного), аналітичне уявлення про складні явища як композицію більш простих компонентів; переконання у можливості чіткого розрізнення істини та брехні; у тяжінні явищ, що пізнаються, до норми тощо. Серцевину Р.к. становлять принципи міровизначеності (розгляд будь-якого феномена у визначених лімітах, обмеженнях, інтервалах, фазах, нормах, числових характеристиках, що виключає будь-яке свавілля) та принцип впорядкованих послідовностей, який стверджує необхідність уявлення досліджуваних явищ у певній системі очікувань, причинній матриці, історичній чи логічній послідовності дій, що визначають пізнавальний результат. Р.к. дозволяє описувати як теоретичні, так і практичні ситуації, аж до проблеми ефективності, збалансованості, технологічності та доцільності людської діяльності. Р.к. не є самодостатньою і потребує обґрунтування в системі загальнофілософських доктрин та корекції з боку спеціальних дисциплін типу теорії операцій, теорії рішень, логіки практичних дій та теорії гри.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ і ПРИКЛАДНІ НАУКИ - підрозділи наукових дисциплін, що є наслідком традиційного поділу наук за принципом їх цілеспрямованості, відношення до практики, розв'язання соціально-практичних проблем Ф. ункція фундаментальних наук полягає у пізнанні основних законів реальної дійсності, що розкривають сутність складних процесів і явищ, організацію базисних структур неживої, живої та мислячої природи; функція прикладних наук - у дослідженні на основі законів, отриманих фундаментальними науками, більш конкретних форм їхнього прояву і вирішенні проблем соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати предметний світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, результати, - відповідно перетворювати, змінювати і водночас оберігати його. Провідне місце у системі наук належить фундаментальним наукам, які у своєму розвитку випереджають, як правило, прикладні науки, охоплюючи передній край досліджень. їхні закони і методи відзначаються більш загальним характером, ніж прикладних - більш спеціальних, конкретних. Власне, уже сама назва фундаментальних наук свідчить про те, що їхні базові досягнення становлять надійну основу для проведення різноманітних прикладних досліджень І. з зазначеного видно, що ці науки органічно пов'язані між собою, перебувають у тісній взаємодії, яка має тенденцію до невпинного посилення. Фундаментальні науки, відіграючи разом із соціальною практикою вирішальну роль у визначенні основних напрямів розвитку прикладних досліджень, значною мірою сприяють їх прогресу. Прикладні науки, у свою чергу, справляють зворотний вплив на фундаментальні науки, оскільки їхні результати можуть бути реалізовані на практиці тільки через прикладні науки. Об'єктивним критерієм ефективності фундаментальних наук виступав не тільки значний успіх у досягненні базових знань про об'єктивний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань. У свою чергу, ефективність прикладних наук визначається як міра задоволення практичних потреб, соціального замовлення та здатність пояснити процеси та явища довколишнього світу. Здійснюваний поділ наук на фундаментальні і прикладні є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, особливо у плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Нерідко він здійснюється за принципом "теоретичне - емліричне". Існує також внутрішній поділ наук на фундаментальні й прикладні галузі. Особливо складна ієрархічна структура співвідношення фундаментальних і прикладних галузей має місце у сучасній фізиці, де квантовій теорії та термодинаміці відводиться фундаментальна роль, тоді як їх застосування у дослідженні конкретних предметних галузей утворює ряд наукових дисциплін, що належать до т. зв. теоретичних прикладних наук - фізики металів, фізики напівпровідників та ін. У свою чергу, використання їх у вирішенні проблем практичного характеру породжує відповідно ряд галузей - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, що складають уже суто практичні прикладні науки, безпосередній зв'язок яких із соціальною практикою реалізується через відповідні конкретні практичні розробки.

ком. 1. ноу-хау; виробничий досвід; секрети виробництва; практичні знання; знання справи; досвідченість; 2. науково-технічні знання наявна користь, яку підприємство, організація і т. ін. має у вигляді обізнаності, новаторства, випереджаючої досвідченості (expertise) свого керівництва (management) та своїх працівників (employee), що надає їм конкурентну перевагу над суперниками; ♦ ноу-хау є видом нематеріального активу (intangible asset)

═════════■═════════

business know-how досвідченість у ділових справах • ділова досвідченість; financial know-how фінансова досвідченість • фінансове ноу-хау; foreign know-how закордонне ноу-хау • закордонний досвід; general know-how загальне ноу-хау • загальна досвідченість; industrial know-how промислова досвідченість; managerial know-how досвідченість у керівництві • керівний досвід; manufacturing know-how виробнича досвідченість; marketing know-how досвідченість в оволодінні ринком; professional know-how професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific know-how наукова досвідченість • науковий досвід; technical know-how технічна досвідченість • технічний досвід • технічне ноу-хау; technological know-how технологічна досвідченість

═════════□═════════

know-how activity обмін виробничим досвідом; know-how contract угода про передачу ноу-хау • ліцензійний договір на ноу-хау; know-how owner власник ноу-хау; know-how put into practice ноу-хау, застосовуване на практиці; to acquire know-how здобувати/здобути ноу-хау • набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to develop know-how удосконалювати/удосконалити досвід; to gain know-how набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to have know-how мати досвідченість • мати досвід; to require technical know-how потребувати технічного ноу-хау • потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості; to use know-how використовувати/використати досвідченість

know-how ‡ A. assets (383)

═════════◇═════════

ноу-хау < англ. know-how — знати, як (СІС: 472)

▹▹ expertise

▹▹ goodwill

* * *

n 1. корисність; користь; вигідність; вигода; практичність; 2. pl комунальні підприємства; комунальні служби; комунальні послуги; a комунальний; загального користування; практичний

1. вигода або задоволення, одержане окремою особою від споживання продукту чи послуги; 2. організації, що належать до міського господарства, та послуги, які вони надають

═════════■═════════

absolute utility абсолютна корисність; acceptable utility прийнятна корисність; aggregate utility сукупна функція корисності; basic utility основна користь; consumer utility корисність для споживача; cumulative utility сукупна корисність; decreasing utility спадна корисність; diminishing utility спадна корисність; diminishing marginal utility спадна гранична корисність • гранична корисність; distribution utilityies підприємства з обслуговування промислових фірм у сфері збуту; effective utility ефективна корисність; electric utilities електроенергетика загального користування; expected utility очікувана користь • можлива користь; form utility корисність, яка виникає внаслідок переробки продукту; gas utilities комунальне газопостачання; household utilities комунальні послуги для побутового сектору; incommensurable utilityies несумірні корисності • непорівнянні корисності; information utilities інформаційні служби загального користування; life utility корисний термін служби виробу; linear utility лінійна корисність; local utilities місцеві комунальні служби; marginal utility гранична корисність; maximum utility максимальна корисність; measurable utility вимірна корисність; minimum utility мінімальна корисність; municipal utilities муніципальні енергопідприємства загального користування; numerical utility кількісна корисність; optimum utility оптимальна корисність; ownership utility корисність, яка виникає внаслідок придбання продукту • корисність, яка виникає внаслідок придбання послуги; perceptible utility помітна користь; place utility корисність, яка виникає внаслідок постачання продукту на місце попиту • вигода від постачання; possession utility корисність, яка виникає внаслідок придбання продукту • корисність, яка виникає внаслідок придбання послуги; producer utility корисність для виробника; product utility споживча цінність товару; public utilities комунальні послуги • комунальні служби • комунальні споруди; publicly-owned electric utilities електростанція загального користування • муніципальні енергопідприємства загального користування; relative utility відносна корисність; sampling utility вибіркова корисність; service utility корисність послуги; social utility суспільна корисність; time utility корисність, породжена своєчасною пропозицією товару • користь своєчасної пропозиції товару; total utility сукупна корисність • сукупна користь; transportation utilityies громадський транспорт • міський громадський транспорт • міський і приміський транспорт • транспортні компанії; water utilities комунальне водопостачання • компанії водопостачання загального користування

═════════□═════════

cardinal utility function кількісна функція корисності • кардиналістська функція корисності (вимірювання в абсолютних величинах); cardinal utility ranking кількісне упорядкування; direct utility function пряма функція корисності; elementary utility function елементарна функція корисності; equal-utility contour математично розрахована крива рівномірної корисності; indirect utility function непряма функція корисності; interpersonal comparison of utilityies міжособове порівняння корисності; law of diminishing marginal utility закон спадної граничної корисності; law of equal marginal utilityies per money unit закон рівної граничної корисності на грошову одиницю; maximization of utility максимізація корисності; ordinal utility function порядкова функція корисності; ordinal utility ranking порядковий ранг корисності; public utility companies підприємства комунального господарства; social utility function функція суспільної корисності; utility bill рахунок за комунальні послуги; utility company підприємство громадського користування; utility function функція корисності; utility maximizing rule правило максимізації корисності; utility possibilities curve крива споживчих можливостей; utility possibilities frontier межа споживчих можливостей; utility ranking упорядкування корисності; utility rate тариф на комунальні послуги; utility stock акції комунальних компаній; utility value вартість користування; weighted-sum-of-utilities зважена сумарна корисність

* * *